«Я душу пустив у душу народу…»
(до 150-річчя від дня народження Василя Семеновича Стефаника)

(1871 – 1936)

«Василь Стефаник був плоть від плоті, кість від кості трудового народу. Він горів його болем, страждав його стражданнями… Ми шануємо пам'ять Василя Стефаника як прекрасного письменника і громадянина, кришталево чесну людину»

(Максим Рильський»)

Ім'я Василя Стефаника вимовляється з особливою любов'ю. Народився письменник 14 травня 1871 року в селі Русові на Прикарпатті. Він увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел з життя галицького селянства під владою Австро-Угорської монархії, а згодом шляхетської Польщі.

Андрій Головко говорив, що не буде ніяким перебільшенням сказати, що з усієї плеяди галицьких та й наддніпрянських письменників початку XX століття саме Василь Стефаник міг би з особливою підставою і правом поставити епіграфом до всього творчого доробку оті прекрасні Шевченкові слова, які він сказав колись про себе:

«Возвеличу 
Малих отих рабів німих
І на сторожі коло них
Поставлю слово»

 Уся творчість Василя Стефаника і є оте мужнє слово на захист і во славу свого народу. 

«Я робив, що міг. Перетоплював це мужицьке слово, яке мав біля себе, аж пальці мені викручувались з болю… І все, що я писав, мені боліло»
(Василь Стефаник)
Творчість Василя Стефаника займає почесне місце в українській літературі. Вона одержала високу оцінку багатьох визначних майстрів художнього слова. Прочитавши перші новели письменника, Іван Франко відразу виділив його серед молодих прозаїків Галичини: «… найбільшим талантом серед тої групи визначається Василь Стефаник, може, найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка. Що визначає всі його оповідання, сильніші й слабші, довші й коротші, обік сильного, як океан, глибокого чуття, що тремтить у кожному слові, чується в кожній рисочці, - так це власне той несхибний артистичний такт, який велить все і всюди задержати міру. Стефаник – абсолютний пан форми».
У кожному його рядку, в кожному слові горить любов до рідного знедоленого народу, і ця любов вселяла в серця простих людей віру і надію на кращі часи.
7 грудня 1936 року Василя Стефаника – блискучого письменника європейської слави, новеліста, патріота, українця і людини не стало…


Стефаник Василь
Камінний хрест / В. Стефаник; упоряд. І. М. Андрусяк. – Київ: Школа, 2007. – 272 с. – (Б-ка шкіл. класики).
1728255 АХЛ

До видання увійшли кращі твори з доробку видатного українського письменника В. Стефаника – короткі психологічні новели, сповнені драматизму і правдивості.
Добір поданих текстів обумовлений шкільною програмою з української літератури.